Мета навчальної дисципліни  «Будівельні конструкції» - навчити студентів засадам розрахунку та проектування конструкцій, що виконуються з найбільш поширених конструкційних матеріалів; привити навички аналізу роботи інженерних споруд, що дозволить виконувати проектування та експлуатацію будівель на високому професійному рівні

Головним призначенням дисципліни «Будівельні конструкції» є :

•       надання  інформації про історію розвитку та сучасний стан розрахунку металевих конструкцій;

•       ознайомлення студентів з законодавчими, нормативними та економічними засадами стосовно проектування металевих конструкцій в ринкових умовах і в умовах державного регулювання;

•       надання  змоги оволодіти основами інженерного мислення та навчитись обґрунтовувати різноманітні технічні рішення з боку майбутньої інженерно-будівельної діяльності.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати :

•          основні засади, що прийняті для розрахунку споруд;

•          технічні властивості конструкційних матеріалів;

•          основні джерела економічної, наукової і технічної інформації з проблем функціонування і розвитку промислових та цивільних споруд в нових економічних умовах;

•          розрахунок елементів конструкції при різному напруженому стані;

•          засоби реалізації та розрахунок з`єднання елементів конструкції;

•          методику та послідовність проектування типових конструктивних рішень;

•          особливості проектування металевих гідротехнічних споруд; 

•          принципи оцінки, прийняття та реалізації технічних, економічних і управлінських рішень у виконанні проектувальних робіт.

вміти :

•                піддавати аналізу й оцінці конкретні інженерно-технічні рішення;

•                самостійно розбиратися в методах технічної оцінки варіантів рішень конструкцій;

•                самостійно приймати рішення щодо проектування будь-якого елементу конструкції;

•                систематизувати і узагальнювати інформацію;

•                використовувати основні та спеціальні методи аналізу інформації у сфері;

•                використовувати комп'ютерну техніку в режимі користувача для вирішення завдань у сфері професійної діяльності.

Автор курсу: доцент кафедри Інженерні конструкції і водні дослідження АДАМЧУК Микола Васильович. 

Рецензент : завідуючий кафедрою Інженерні конструкції і водні дослідження Безушко Деніс Іванович.

Зворотній зв'язок: новинний форум курсу

Робоча програма

Карта курсу



 

   

Автори курсу:

доцент кафедри ТПМ, к.т.н. Шишлаков Петро Васильович, 

старший викладач кафедри ТПМ Орлов Микола Адольфович

Дистанційний курс: Будівельна механіка 

Зворотній звязок: новостной форум

Курс розроблено на базі робочої програми, складеної на кафедрі ТПМ  для студентів, що навчаються за спеціальностями будівництво та цивільна інженерія (192) та  гідротехнічне будівництво (194).

Будівельна механіка - це наука, що розробляє методи розрахунку інженерних конструкцій і споруд на міцність, жорсткість та стійкість. У першій частині курсу розглядаються основні положення та задачі науки. Це наступні розділи базового курсу: Кінематичний аналіз споруд, Методи розрахунку статично визначуваних систем на дію постійного навантаження, Методи розрахунку статично визначуваних систем на дію рухомого навантаження (лінії впливу). У другій частині курсу розглянено класичні методи розрахунку статично невизначуваних систем: метод сил та метод переміщень.

Рецензент: завідувач кафедри ТПМ, д.т.н., професор Гришин А.В.

 

Автор курсу:  

доцент кафедри інженерних конструкцій та водних досліджень, к.геог.н. Андреєвкька Г.М.

Рецензент: звідувач кафедри ІКВД, доц. Безушко Д.І.

Зворотній зв'язок: форум новин курсу; e-mail : Skype: 

Дистанційний курс «Гідрологія і гідрометрія» (Гідрологія і гідрометрія) розроблено згідно з робочою програмою з дисципліни Гідрологія і гідрометрія

Мета навчальної дисципліни  «Гідрологія і гідрометрія» - засвоєння необхідного матеріалу про сучасний стан основних питань гідрології річок та моря, в основному устям річок при наявності штучно підтримуваного суднового хода.  Розглядаються основні гідрологічні фактори, характеристики стоку річки, гідрологічний режим річок, способи розрахунку поверхневого стоку, загальні відомості про проміри глибин, координування промірів, вимір швидкостей течії та визначення витрати води в річках,  розрахунок витрат тягнених наносів та деформації  дна русла річки. Мають бути вивчені види морських хвиль та їх дія на інженерні споруди, коливання рівню океану, морські течії, наноси й форми рельєфу дна моря та його берегової зони.

         Внаслідок вивчення навчальної дисципліни студент повинен:  

знати: основні гідрологічні фактори; морфометричні характеристики русла; характеристики стоку річки; гідрологічний режим річок; способи розрахунку поверхневого стоку;  розподіл швидкостей течій в річках; способи гідрометричних спостережень за річковим стоком; загальні відомості про проміри глибин; завислі та тягнені наноси; способи обчислення стоку твердих наносів; методи розрахунку деформацій русел; види хвиль; елементи вітрових хвиль;  розрахунок рефракції   морських хвиль;  розрахунок трансформації морських хвиль; вплив морських хвиль на судноплавство; вплив морських хвиль на гідротехнічне будівництво; рівні моря та їх характеристики; вплив  рівнів на гідротехнічне будівництво і судноплавство;  види морських течій; вплив морських течій на гідротехнічне будівництво.

вміти:  побудувати поперечний переріз русла і визначити  морфометричні характеристики  русла; побудувати епюри розподілу швидкості течії в річці; виконати камеральну обробку промірів глибин;  обчислити витрату води в річці при вимірі швидкості течії вертушкою; обчислити витрату води в річці при вимірі швидкості течії поверхневими поплавками; побудувати криві витрат і обчислити щоденні витрати води; розрахувати витрату тягнених наносів та деформації  дна русла річки; розрахувати елементи вітрових хвиль в глибоководній зоні моря;  побудувати план рефракції; розрахувати рефракцію; розрахувати  трансформацію хвиль; розрахувати елементи хвиль в мілководній зоні моря; визначити елементи хвиль за режимними й системними характеристиками; розрахувати дифракцію хвиль.

 

Мета навчальної дисципліни   - надати студентам необхідні знання з методів конструювання та розрахунку залізобетонних  конструкцій. Ознайомити студентів  з основними фізичними і механічними властивостями бетонну та арматурної сталі та їх класифікацією.

Завдання навчальної дисципліни дати змогу студентам оволодіти основами інженерного мислення та навчитись обґрунтовувати різноманітні технічні рішення, при проектуванні залізобетонних конструкцій з урахуванням особливостей залізобетону як конструкційного матеріалу, експериментальних основ теорії розрахунку залізобетонних конструкцій, видів граничних станів, стадій напружено-деформованого стану, розрахунку конструкцій за першою та другою групою граничних станів, особливості розрахунку на динамічні впливи.

         Внаслідок вивчення навчальної дисципліни студент повинен:  

Знати:

-       фізико-механічні властивості бетонів та їх класифікація;

-       фізико-механічні властивості арматури та класифікація;

-       принципи спільної роботи бетону та арматури – конструкційний матеріал залізобетон;

-       попередньо напруженні залізобетонні конструкції, загальні властивості та методи врахування попереднього напруження у розрахунках;

-       види граничних станів, та розрахунки, що їм відповідають;

-       загальні принципи розрахунку за першою групою граничних станів;

-       принципи розрахунку міцності нормальних та похилених перерізів елементів, що згинаються;

-       принципи розрахунку позацентрово-стиснутих та позацентрово-розтягнутих елементів;

-       принципи розрахунку на місцеву дію навантаження;

-       загальні принципи розрахунку залізобетонних конструкцій за граничними станами другої групи;

-       принципи розрахунку залізобетонних конструкцій за утворенням тріщин;

-       принцип розрахунку за деформаціями;

-       особливості розрахунку на динамічні впливи.

Вміти:

-       визначати розрахункові значення міцності за класом бетону та арматури;

-       визначати розміри поперечного перерізу центрально-стиснутих та центрально-розтягнутих елементів та необхідну кількість армування;

-       визначати необхідну кількість повздовжньої арматури у нормальних та похилих перерізах елементів, що згинаються;

-       розраховувати позацентрово-стиснуті та позацентрово-розтягнуті елементи;

-       розраховувати залізобетонні конструкції за другою групою граничних станів.