Курс розробив старший вікладач кафедри "Охорона і безпека на морі" Одеського національного морського університету  Окулов Володимир Іванович.

Звязок з розробником через форум новин курсу.

Вивчення та відпрацювання навиків виживання у екстремальних умовах, надання першої медичної допомоги постраждалим при аваріях є життєво необхідним при роботі на морі і повинно мати державне значення у системі морської вузівської підготовки.

Предметом вивчання основ виживання в екстремальних ситуаціях на морі є організація боротьби з пожежами на судні, дії екіпажу по судновим тривогам, порядок залишення аварійного судна екіпажем та пасажирами, пристрой і тактика використання індивідуальних та колективних рятувальних засобів, прийомів спуска їх на воду. Організація життя на рятувальних засобах. Допомога з гелікоптерів та використання радіоприладів при аваріях та рятувальних роботах. Перша медична допомого постраждалим.

Мета вивчення дисципліни:

–                  вивчити та відпрацювати методи боротьби за виживання судна;

-                    Вивчити та відпрацювати правила використання індивідуальними і колективними засобами рятування, аварійними радіо приладами. Навчити оказувати першу медичну допомогу потерпілим.

 

Студент повинен знати:

  • Організацію боротьби за виживання судна;
  • Устаткування основних протипожежних засобів і систем судна;
  • Устаткування та засоби використання індивідуальних та колективних засобів рятування;
  • Правила використання аварійними радіоприладами;
  • Правила надання першої медичної допомоги постраждалим при морських аваріях.

 

Студент повинен уміти:

  • Грамотно діяти за сигналами суднових тривог;
  • Використовувати переносні протипожежні засоби;
  • Використовувати індивідуальними та колективними засобами рятування;
  • Використовувати аварійні радіо прилади.
  • Організовувати життєдіяльність на колективному рятувальному засобі при відсутності води, їжі, в умовах холоду та спеки;
  • Надавати першу медичну допомогу потерпілим.

 

Завдання дисципліни:

  • Навчити організації боротьби за виживання судна;
  • Навчити способам та методам боротьби з пожежею;
  • Навчити правилам використання індивідуальних і колективних засобів рятування;
  • Навчити правилам використання аварійними радіоприладами;
  • Навчити способам та прийомам надання першої медичної допомоги постраждалим;
  • Підготувати до складання екзаменів на міжнародні сертифікати по боротьбі з пожежами на суднах, першої медичної допомоги на судні, начальної підготовки з питань безпеки на морі.

 

Виживання в екстремальних умовах розуміє знання та тверди практичні навички, які повинні отримуватися, як під час навчальних аудиторних занять, так і під час лабораторних і практичних занять, які проводяться на матеріальної часті в умовах тренажерного полігону (судна) і у спеціалізованих аудиторіях.

карта курса

Рабочая программа

РОЗРОБНИК ПРОГРАММ: Черніков Павло Сергійович, старший викладач кафедри ЕСЕ і ЗА

ПРОГРАМА навчальної дисципліни «Основи суднової електроенергетики»

 Розроблена та внесена кафедрою «Експлуатація суднового електрообладнання і засобів автоматики»

Мета вивчення дисципліни:

-                     сформувати у студента необхідний фундамент знань про суднові електроенергетичні системи, тобто навчити студентів на базі отриманих ними знань та вмінь розв'язувати певні технічні питання, враховуючи сучасні вимоги. Не менш важливим у цьому зв'язку є вміння самостійно працювати з літературою й технічною документацією, розуміти фізику процесів;

знати:

- теоретичні дані про суднові електроенергетичні системи, побудову і принцип роботи їх складових частин;

Рецензент: завідуючий кафедрою "ЕСЕ і ЗА" проф. Яровенко В.О.

Робоча програма

Карта курсу 

Автор курсу: доцент кафедри "Технічне обслуговування і ремонт суден" Одеського національного морського університету 

Пізінцалі Людмила Вікторівна

Пизинцали

з автором курсу можно зв`язатися за електронною адресою: bubusija@gmail.com, або за допомогою форуму

Рецензент курсу професор ОНМУ, доцент, к.т.н., завідувач кафедри "Технічне обслуговування і ремонт суден" Одеського національного морського університету

Никифоров Юрій Олександрович

Мета вивчення дисципліни – формування у студентів знань, умінь, навиків та цілісного приставляння о сучасних методах вимірювання фізичних величин і систем одиниць; освоєння студентами основних принципів здійснення взаємозамінності, стандартизації, метрології та технічних вимірювань; користування та виховання у майбутніх спеціалістів відповідальності перед стандартами, положеннями взаємозамінності, метрології та кваліметрії, які дозволяють кваліфіковано підвищувати якість продукції машинобудування.

Завдання:

– вивчення основ взаємозамінності і стандартизації;

– сформувати приставляння о теорії вимірювання, об’єктах і засобах вимірювання;

– сформувати представлення о системах фізичних величин;

– вивчення основних понять та термінів Єдиної системи допусків і посадок;

– розвивати уміння розраховувати допуски і посадки різних з’єднань;

– ознайомлення студентів зі специфікою вибирання полів допусків і посадок, з оцінкою впливу призначених допусків на якісні показники виробів;

– ознайомлення з призначенням допусків форми та розташування поверхонь;

– ознайомлення з вибором параметрів шорсткості; з оцінкою впливу на якісні показники виробів;

– розвивати уміння читати технічні креслення;

– ознайомлення з основами Державної системі стандартизації України;

– розвивання у студентів здібностей до самостійного аналізу інформації;

– розширення кругозору і підвищення культурного рівня студентів;

– придбання навиків дослідної роботи і наукової діяльності, які

використовуються при виконанні виступів, докладів і рефератів;

– придбання і розвиток навиків роботи з літературними джерелами.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

– сутність та вплив взаємозамінності, стандартизації і технічних вимірювань на розвиток машинобудування;

– будову міжнародної системи фізичних одиниць – СІ;

– організаційну структуру забезпечення єдності вимірювань у машинобудуванні

основні поняття, терміни та визначення по допусках та посадках для гладких елементів деталей та їх з'єднань Єдиної системи допусків і посадок (ЄСДП);

– методику розрахунку і вибору посадок типових з’єднань;

– позначення параметрів шорсткості та допусків і відхилень форми поверхні на кресленнях;

– класифікацію та будову вимірювальних засобів.

вміти:

– будувати поля допусків, вибирати вид посадок, квалітети та види

посадок;

– обробляти результати вимірювань з оцінкою їх точності та

достовірності;

– здійснювати контроль виробів калібрами, вимірювальними приладами;

– застосовувати набуті знання в курсовому та дипломному проектуванні;

– правильно вибирати та користуватися засобами вимірювання;

– читати позначення допусків і посадок, відхилень форми і розташування та шорсткості поверхонь на кресленнях;

– використовувати в своєї практичної діяльності методи і засоби вимірювання.

Робоча программа навчальної дисципліни

Методичне забезпечення

Автор курсу: кандидат психологічних наук, доцент кафедри "Філософія" Шевченко Росіна Петрівна.

Мета та завдання навчальної дисципліни.

Мета: вивчення об'єктивних закономірносте психічних явищ людини в усіх її виявленнях.

Завдання:

- ознайомити з основними положеннями, поняттями та категоріями науки "Психологія";

- показати роль та значення психологічних знань в повсякденній та професійній діяльності;

- розкрити закономірності функціонування психічних процесів, явищ та емоційно-вольового стану людини;

- сформувати навички вивчення типологічних особливостей особистості;

У результаті вивчення навчальної дисципліни необхідно

знати:

основні положення, поняття та категорії науки "Психологія", роль та значення у житті кожної людини, світ психічних явищ людини, психічні процеси та закономірності; особистість в психології та діяльності; індивідуально-психологічні властивості особистості та їх урахування в практичній діяльності людини; психічні утворення, їх роль та значення в життєдіяльності.

вмити:

використовувати методики психодіагностики особистості, застосовувати результати в повсякденній діяльності; розпізнавати особливості психо-емоційної сфери особистості, вибудовувати у залежності від результату спілкування та співпрацю.

Робоча програма  курсу

  

Впродовж історії людства релігія виступала не лише однією з найважливіших сфер культури, але й її домінуючою та скеровуючою силою. У сучасному світі в умовах глобального загострення усіх протиріч суспільного життя ми знову спостерігаємо процес повсюдної активізації релігійного чинника.  Закономірно, що теперішній етап соціокультурного розвитку характеризується підвищеним інтересом до проблем духовності, в тому числі, з боку науки. Як ніколи актуальним стає пошук відповідей на питання: в чому секрет і сила феномену віри; як формуються релігійні уявлення і чому вони мають настільки стійкі форми; яке місце релігії в житті сучасної людини?

В умовах, коли все тісніше стає взаємодія держав і народів, активізуються як "діалог культур", так і "конфлікт культур", важливо вміти орієнтуватися в різноманітті шляхів духовного розвитку, вироблених людством, розуміти, чим живе твій сусід, що рухає його діями та вчинками, які його цінності та цілі.

Загальною Декларацією прав людини, багатьма Конституціями світу проголошена свобода совісті й віросповідання, тобто право кожної людини не лише вірити або не вірити, але і вибирати, яку релігію сповідувати, до якої конфесії належати.  

Релігієзнавство - це не Закон Божий і не науковий атеїзм. Завдання богослов'я - донести до вірянина основи віровчення, обгрунтовувавши переваги насамперед своєї релігії перед іншими; атеїзм заперечує потребу в релігії як таку, грунтуючись на запереченні Бога.

Релігієзнавство - це комплексна ідеологічно нейтральна наукова дисципліна, предметом вивчення якої є релігія як соціальне та культурне явище в усій сукупності його проявів.

Учбовий курс виходить з принципу свободи совісті й віросповідання і містить той оптимальний рівень знань, який дозволить студентові, що засвоїв його, розібратися в особливостях сучасної релігійної ситуації в нашій країні та в світі, сформувати уявлення про сутність найбільш значущих релігій і закономірності духовного розвитку людства в цілому.

 Мета дисципліни: спираючись на  визначений  обсяг  інформації з історії, змісту та особливостей найважливіших релігій світу, допомогти студентам, як майбутнім інтелектуалам, осягнути культурно-історичну роль релігії у житті суспільства, насамперед, у сучасному світі, самовизначитися в особистих світоглядних позиціях та духовних інтересах.

Завдання: — ознайомити студентів із основними положеннями, поняттями та категоріями науки релігієзнавства;

— сформувати у студентів уявлення про релігію як соціальний та культурний феномен, iї місце i роль у житті суспільства;

— ознайомити із багатою духовною спадщиною людства, із змістом та особливостями найважливіших релiгiй світу;

— розглянути сутність i особливості релiгiйної свiдомостi, механізму віри та релiгiйного фанатизму;

— проаналізувати сучасний стан релiгiйного життя у свiтi та особливості релiгiйного життя в Україні; ознайомитися з новими явищами в сфері релiгiї: таким надбанням сучасної духовної культури, як свобода віросповідання, нетрадиційними релiгiями й культами, космополітичними релiгiйними рухами, тоталітарними сектами  тощо;

— сформувати розуміння спільності та національно-культурних особливостей духовного розвитку людства, сприяти вихованню віротерпимості та поваги до чужих культурних традицій.

 

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: основні положення, поняття та категорії науки релігієзнавства; місце i роль релiгiї у житті суспільства; зміст і особливості найважливіших релiгiй світу; особливості сучасного стану релiгiйного життя у свiтi та особливості релiгiйного життя в Україні;

вміти: робити висновки, проблемно-iсторичнi узагальнення; будувати структуровану обґрунтовану вiдповiдь, підтверджену науковими твердженнями; толерантно та неупереджено вести діалог із представниками різних релігійних течій з позицій віротерпимості та поваги до чужих культурних традицій.

Автор курсу: Шеєнко Лариса вільямівна, к.е.н., доцент кафедри "Філософія" ОНМУ.

Рецензент: Куліченко В.В., к.ф.н., зав. кафедрою "Філософіія" ОНМУ.

Робоча програма

Карта курсу

Мета дисципліни «Морехідна астрономія» полягає в підготовці студентів до експлуатації судна і його астрономічних приладів відповідно до вимог міжнародних та національних нормативних документів щодо забезпечення безпеки і охорони людського життя на морі, за допомогою незалежних від будь-яких джерел енергії способів визначення місця судна і поправки курсовказувачів різними астрономічними методами, а також вирішувати інші практичні задачі, обумовлені рухом світил. У процесі вивчення дисципліни, також прищеплюється вміння використовувати небесні тіла для визначення місця розташування судна відповідно до вимог розділу А-II/1 та А-II/2 конвенції ПДНВ78 c поправками 2010.
Завдання дисципліни «Морехідна астрономія» полягають у формуванні таких компетентностей:
планування та визначення переходу і визначення місцеположення (Таблиця А-ІІ/1);
визначення місця розташування і точність результатів визначення місцезнаходження (Таблиця А-II/2), знання зоряного неба, основних сузір'їв, навігаційних зірок, основ сферичної та загальної астрономії, теоретичних основ визначення місця судна по небесним світилам з оцінкою точності, пристрій і вміння працювати з пеленгатором і астрономічними інструментами (секстаном, зоряним глобусом і вимірниками часу); методи визначення поправки компаса різними методами; приватні випадки морехідної астрономії; а також
вміти: знаходити основні сузір'я і використовувати їх для визначення місця розташування судна; виконувати вивіряння і регулювання секстана, визначати поправку хронометра і компаса, користуватися морехідними таблицями, морським астрономічним щорічником; виправляти висоти світил.